Останніми роками тема харчування стала вкрай актуальною, і недаремно: вже ніхто не заперечує прямого зв’язку між неправильним харчуванням та виникненням хронічних захворювань, у тому числі, дуже важких. До них відносять хвороби серця та судин, атеросклероз, цукровий діабет 2 типу, остеопороз, ожиріння та деякі онкологічні захворювання. Але на здоров’я людини чекає ще одна небезпека, яка поступає в її організм не лише з їжею, але повітрям, водою і спричинює різноманітні негативні зміни у її здоров’ї – ксенобіотики.

Негативний вплив середовища на людину відбувається всюди: у побуті, на роботі, на вулиці. Ксенобіотики (від грецького слова “ксенос”- “чужий”) – це речовини, чужорідні для організму.

Їх поділяють на три групи:

Продукти господарської діяльності: хімія промислова, сільськогосподарська, транспортна;
Побутова хімія: миючі засоби, пластик, речовини для боротьби із паразитами, меблі, фарби, парфумерія, шампуні, засоби для душу і тд.; Більшість ліків.

Атака ксенобіотиків

Останні десятки років забруднення ксенобіотиками зовнішнього середовища зростає шаленими темпами і збільшується їхнє потрапляння в організм. Це означає серйозну загрозу для здоров’я і навіть життя всіх живих істот, включаючи людину, оскільки пошкоджує клітини та викликає мутації, що призводять до злоякісних процесів або спадкових захворювань.

“Мішенню” впливу ксенобіотиків стають діти, що проявляється у них підвищеною втомлюваністю, гіподинамією, функціональними (тобто ще не виявленими лабораторно та інструментально) порушеннями центральної нервової системи, шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних та сечовивідних шляхів, зниження інтересу до оточуючого світу. Характерні повторні ГРВЗ, бронхіти, пневмонії, поліалергія (підвищена чутливість до багатьох речовин).

Особливу небезпеку приховує забруднення продуктів харчування пестицидами, гормонами, транс-жирними кислотами. В одному із досліджень, проведеному в США, залишки хлорованих пестицидів (DDE), були виявлені у 100% родзинок, шпинату, яловичини, 93% сиру, сосисок, вареної ковбаси, курки, індички, морозива, 87% салямі, масла, 81% сиру “Чеддер”, напівкопчених ковбасок. В Україні результатів подібних досліджень немає.

Понад 2 млн. т пестицидів використовуються щорічно у всьому світі; лише 0,1% пестицидів досягають шкідників, інші 99,9% – потрапляють у воду. Хлоровані пестициди типу DDT та DDE залишаються в ґрунті десятки років.

З кожним роком все більшу небезпеку виявляють харчові ксенобіотики – барвники, загущувачі, емульгатори, стабілізатори, ароматизатори, консерванти та інші.

Шкідливі фактори впливу знаходяться поруч з нами, коли ми працюємо в офісі: випари копіювального паперу, принтерів, офісного пилу, кондиціонерів. Є навіть такий термін – синдром офісних працівників (“sick building syndrome”), який включає різні прояви: важкість у грудях, поверхневе дихання, грипоподібний стан, закладеність носа, відчуття сухості у горлі, кашель, сухість і подразнення очей, головний біль, в’ялість, втому, сухість шкіри, висипання.

Якщо до перерахованих негативних впливів додати ще й вплив вихлопних газів, електромагнітного випромінювання, у хвилях якого ми знаходимося постійно, стане зрозуміло, що ми повинні вміти захищати свій організм від цих негативних впливів.

Детоксикація ксенобіотиків

В умовах високого токсичного навантаження, яке відбувається в останні 10-20 років, організм людини не створив нових механізмів захисту, а використовує ті, що сформувалися в процесі еволюції – це механізми детоксикації, пов’язані із єдиним доступним джерелом – їжею.

Для цього у харчуванні мають бути так звані незамінні фактори харчування, без яких організм не може існувати, тому що вони не синтезуються в ньому і без них він не може існувати. До них відносяться амінокислоти, деякі жири, вуглеводи, вітаміни, різноманітні групи антиоксидантів, мінерали та мікроелементи.

proeco.visti.net