На сході центральної частини штату Каліфорнія (США), в горах Сьєрра-Невади, розташований один з найвідоміших національних парків в світі – Йосеміті (Yosemite National Park). Назва парку походить з назви індіанського племені, яке жило на цій території в середині XIX століття. Площа парку становить близько 3081 кв. км. З 1984 року парк являється об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Одна з головних визначних пам’яток парку — це стрімкі скелі, що велично підносяться над долиною. Завдяки їм Йосеміті щороку відвідує безліч скелелазів. Поруч із цими скелями знаходиться Табір 4, від якого почався розвиток скелелазіння в США.

На півдні національного парку Йосеміті знаходиться гай Марипоса, названа на честь округу Каліфорнії. Це найбільший гай із секвоями в парку — в ному росте кілька сотень гігантських дерев, покритих червоною шишкуватою корою. Їхній вік нараховує кілька сотень років, це найдовговічніші «істоти» на землі. Найстаріше дерево в гаю — Гігант Грізлі, вік якого оцінюється від 1900 до 2400 років.

Дерево Вавона з довжиною кола в 27 метрів у 1881 році було нахилене, а в його стовбурі прорубали тунель, щоб кінні екіпажі, а потім і автомобілі могли вільно переїжджати через нього. Незабаром воно стало популярною пам’яткою парку. Його вік налічує 2300 років.
Найкрасивішим озером парку вважається озеро Міррор, що перекладається як «дзеркало»: його поверхня ідеально відображає навколишні скелі і гори, представляючи для спостерігачів прекрасне видовище. Це озеро — залишки величезного стародавнього льодовикового озера, яке в минулому покривало майже всю долину Йосеміті.

В озері Міррор відображаються скелі Норт Доум і Хаф Доум, навколо росте густий ліс, а по берегах є кілька цікавих піших маршрутів.
Скелі і гігантські дерева — не єдині пам’ятки цього заповідника, який став знаменитим завдяки прекрасним водоспадам. Ці величні потоки води, що падають зі скель, вражають красою і потужністю і є головним об’єктом для фотосесій серед туристів. Водоспадів у парку безліч — ніде в світі немає такого зосередження водоспадів на невеликій території, і найкраще їх оглядати навесні, коли сніг розтанув, збільшивши кількість води в гірських річках. У травні і квітні водоспади досягають піку своєї могутності, а в кінці літа перетворюються в тонкі цівки води, деякі водоспади навіть пересихають.