Тартуський университет

Тартуський университет (ест. Tartu Ülikool, від 1919 року; лат. Universitas Tartuensis; нім. Universität Dorpat, 1802—93; Дерптський, Юр’ївський, 1893—18) — університет у місті Тарту (Естонія), єдиний класичний у країні.
У Тартуському університеті навчається 18 300 студентів, працює 3 200 осіб (у тому числі 165 професорів, 500 наукових працівників).
Засновник університету — король Швеції Густав II Адольф (1632) на території землі Лівонія. На той час Дерптський університет був другим університетом Шведського королівства після Університету Уппсала (лат. Universitas Gustaviana).
Серед професорів університету був і дослідник руського права Евальд Карлович Тобін.
В Тартуському університеті здобула освіту та викладала чимала кількість українців — студентів та вчених.
Це зокрема, закарпатський просвітитель Іван Орлай, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства Микола Гулак, брат Лесі Українки Михайло Косач, філолог Володимир Даль, історик і етнограф Микола Закревський,майбутній президент НАН України Микола Василенко, український геолог Олександр Дубянський, активіст українського національного руху, журналіст Олександр Тищинський (1860-1861), етнографі і славіст Олександр Котляревський, український соціолог та філософ Богдан Кістяковський, член Української Центральної Ради, лікар-гінеколог Олександр Крупський, лікар-терапевт Федір Цицурін, мовознавецьМикола Грунський, психіатр Олександр Ющенко.
Перед Першою світовою війною громада українців в університеті була одною з найбільших в Російській імперії: викладачі, нелегальна українська студентська громада «Музично-драматичне товариство малоросів у Юр’єві», «Волинське студентське земляцтво в Юр’єві» тощо.

Офіційний сайт: http://www.ut.ee/et