Зміни, що відбуваються в акваторії Північного Льодовитого океану в Арктиці такі глибокі, що можна говорити про початок нової геологічної ери.

Фото: Reuters

Про це заявили норвезькі вчені, передає Бі-бі-сі. Норвезький полярний інститут вже протягом декількох років веде дослідження арктичного льодового покриву в найбільш холодні місяці року.

Експерти відзначають поступовий перехід льодів Арктики в інший стан, коли постійний льодовий покрив, раніше покривав океан цілий рік, змінюється таненням льодів в літній період і навіть зникненням льоду на величезній частині акваторії.

Норвезьким вченим доводиться протягом декількох місяців жити на льоду в умовах низьких температур і полярної ночі. Їх завдання – збір даних про стан льоду в зимові місяці. Дослідницьке судно “Ленс” зимувало в районі Арктики в 800 км від Північного полюса і дрейфувало разом з паковим льодом.

Директор інституту Ян-Гунмар Вінтер каже, що розуміння того, що відбувається з арктичними льодами взимку, допоможе вченим поліпшити точність майбутніх прогнозів змін, що відбуваються в глобальному кліматі.

Тим часом американські вчені повідомили, що вони отримали свідоцтва найнижчої площі зледеніння в Арктиці в зимові місяці за всю історію супутникових спостережень.

Основний напрямок досліджень цього року, проведених експедицією, – вивчення наслідків зменшення маси багаторічних паків льоду і збільшення маси льоду більш молодого і тонкого.

Серед дослідників, які вивчають вплив цих змін на полярну біологію, виділяється доктор Хаакон Хоп, який очолює групу біологів, які працюють під льодом.

Під шаром молодого льоду ознак життя майже немає – а от під багаторічним паковим льодом, зворотна сторона якого покрита борознами і тріщинами, життя набагато більш різноманітне”, – говорить він. “Ми бачимо, що з зменшенням площі пакових льодів біорізноманіття знижується: під молодим льодом важко знайти такі ж скупчення ракоподібних, як під багаторічними важкими льодами”, – додає Хаакон Хоп.

“Це дуже серйозна проблема, тому що ці дрібні ракоподібні знаходяться в самому низу харчового ланцюжка, і від їх наявності залежить виживання багатьох полярних птахів і морських тварин”, – пояснює він.

Дані, зібрані на льоду, використовуються для калібрування вимірювань із супутників і літаків. Це непроста робота. Вченим доводиться місяцями жити в умовах вкрай низьких температур. Під час нашого відвідування судна “Ленс” температура трималася на позначці -21 градус, а з урахуванням вітру – це -47 градусів.

Інша небезпека, яку нам довелося побачити на власні очі, – білі ведмеді. Доктор Дженніфер Кінг разом з невеликою групою колег працювали на льоду в світлі прожекторів з борту судна, коли на межі освітленої ділянки з’явився білий ведмідь. “Він був від нас на відстані 25 м, на вершині тороса, і вперто дивився в наш бік”, – розповідає Дженніфер Кінг. Ведмедя вдалося відігнати сигнальними ракетами.

Крім того, вченим доводиться постійно бути напоготові у зв’язку з переміщеннями льоду. За час експедиції в паковому льоду безперервно виникали глибокі тріщини, а рух льодових полів створював тороси і заструги.

Кілька разів ми стали свідками того, як вченим доводилося поспіхом витягати з-під льоду свої прилади, щоб не втратити їх. Одного разу під час зйомок почався сильний рух льодових полів, і нам довелося терміново повертатися на судно.

Як говорить Ян-Гунмар Вінтер, молодий лід, якого в Арктиці стає все більше дрейфує з більшою швидкістю: “Нам відомо, що зараз лід дрейфує швидше, ніж сто років тому. На нього сильніше впливають вітер і погодні умови”.

 

Детальніше читайте на УНІАН: http://ecology.unian.ua/ecologyclimate/1074440-vcheni-zayavili-scho-zmina-klimatu-v-arktitsi-pochatok-novoji-eri.html